Визначення класу наслідків (відповідальності) та

категорії складності об’єктів будівництва, як підґрунтя для розрахунку окремих складових кошторисної вартості

Вибір Україною вектору євроінтеграційного розвитку вимагає запровадження у будівельній галузі європейських принципів технічного регулювання.

Що це означає?

У 1988 році Рада Європейського Союзу прийняла Директиву 89/106/ЄЕС, якою сформувала нові підходи до питань технічного регулювання будівельної діяльності для країн, що входять до складу Європейського Союзу.

В Україні лише 20 грудня 2006 року постановою Кабінету Міністрів України за № 1764 було затверджено Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд.

У подальшому, у 2009 році, Верховна рада України приймає Закон «Про будівельні норми», а Мінрегіонбуд затверджує державні будівельні норми В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

Цим нормативним актом уперше визначено поняття «Клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва» та встановлені характеристики можливих наслідків від відмови будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, які відповідають європейським підходам.

Поняття «Категорія складності об’єкта будівництва» започатковано статтею 32 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 затверджено Порядок віднесення об’єктів будівництва до IV та V категорій складності, а ДСТУ-Н В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об’єктів будівництва» (далі – ДСТУ) встановлені відповідні вимоги та рекомендації.

Класи наслідків (відповідальності) будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури визначаються рівнем можливих матеріальних збитків або соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта, та поділяються на:

незначні – СС1

середні – СС2

значні – СС3.

Залежно від класу наслідків (відповідальності) при розрахунку конструкцій застосовуються значення коефіцієнта надійності за відповідальністю (коефіцієнт відповідальності) γ_n, який визначається відповідно до таблиці 5 ДБН В.1.2-14-2009 та складає від 0,95 до 1,25.

Відтак клас відповідальності об’єкта будівництва диктує необхідність встановлення належного рівня надійності як окремих конструкцій, так і кожного будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури в цілому і, як наслідок, вимагає відповідних матеріальних та фінансових витрат, які знаходять відображення в кошторисній вартості об’єкта будівництва.

Категорія складності об’єкта будівництва (I, II, III, IV, V) – це адміністративно-правова ознака, яка застосовується для визначення стадійності проектування, обов’язковості проведення експертизи проектної документації (об’єкти будівництва IV – V категорії складності), особливостей дозвільних процедур (для об’єктів будівництва I – III категорій складності – реєстрація декларації або повідомлень, для IV – V категорії – надання дозволу на виконання будівельних робіт) та прийняття об’єктів в експлуатацію (для об’єктів будівництва I – III категорій складності – шляхом реєстрації декларації, для IV – V категорії – надання сертифіката).

Загальні підходи до визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва викладені в ДСТУ. Однак практичне застосування положень цього нормативного документа в залежності від галузевої специфіки, виду будівництва або об’єктів будівництва викликає ряд питань, які потребують пояснень.

Перше – це сфера застосування понять «Клас наслідків (відповідальності) та «Категорія складності».

Клас наслідків (відповідальності) визначають окремо для кожного будинку, будівлі, споруди, лінійного об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури і встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків (абзац 8, пункт 4.4 ДСТУ).

Категорію складності комплексу (будови), до складу якого входить декілька будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, визначають для всього об’єкта будівництва (комплексу (будови)) за сумарними показниками характеристик, наведених у Додатку А, Таблиця А1 ДСТУ.

Розглянемо конкретний приклад.

Замовник має намір побудувати котеджне містечко на 150 двоповерхових будинків загальною площею кожного з них – 350 квадратних метрів. Припустимо, що у кожному будинку буде мешкати 5 осіб, відтак у всьому котеджному містечку буде постійно перебувати не менше як 750 осіб. За характеристикою «Можлива небезпека для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті (кількість осіб)» кожний житловий будинок (постійно перебувають 5 осіб) повинен бути віднесений за Таблицею 1 ДСТУ до класу наслідків СС1.

Однак, за цією ж характеристикою, але відповідно до Додатку А Таблиця А1 ДСТУ, комплекс (котеджне містечко) повинно бути віднесено до V категорії складності, так як у котеджному містечку постійно буде перебувати більше 400-х осіб.

Відтак, витрати на зведення окремого будинку, пов’язані з міцністю, надійністю і безпекою, мінімізовані, а забезпечення комплексності забудови, благоустрою, влаштування інженерних мереж загального користування, контролю якості тощо, забезпечується шляхом трьохстадійного проектування, обов’язкової експертизи проектної документації, отримання дозволу на будівництво та застосування відповідної процедури прийняття в експлуатацію.

Слід зазначити, що на стадії ескізного проекту або ТЕО такий об’єкт будівництва може бути поділений на черги і на кожну чергу може бути розроблена та затверджена проектна документація стадії «Проект». Зазначене передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 759 та зміною від 10.08.2015 № 190 до наказу Мінрегіону від 16.05.2011 № 45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів».

Гіпотетично та чи інша черга розрахунково може мати меншу категорію складності, ніж об’єкт будівництва в цілому. Однак, виходячи з того, що на об’єкт будівництва, яким є котеджне містечко на 150 будинків, повинні надаватись одні і тільки одні містобудівні умови і обмеження, а також одні технічні умови, поділ об’єкта будівництва на черги не може призвести до зниження їх категорії складності. Категорія складності кожного черги є V (п’ята), як це визначено для об’єкта будівництва (котеджного містечка) в цілому.

За наслідком розгляду цього прикладу слід зробити важливе зауваження. Віднесення об’єкту будівництва до V категорії складності не є підставою для автоматичного встановлення класу наслідків (відповідальності) його складових – будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури – СС3. Однак, якщо клас наслідків (відповідальності) однієї із складових об’єкту будівництва СС3, він автоматично повинен бути віднесений до V категорії складності.

Наступне питання. Як правильно визначити клас наслідків (відповідальності) та категорію складності багатосекційного житлового будинку?

Розглянемо приклад будівництва чотирьохсекційного житлового будинку, у кожній секції якого постійно перебувають 150 осіб. При цьому кожна секція відокремлена одна від одної температурно-деформаційним швом.

За характеристикою «Можлива небезпека для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єктів (кількість осіб)», у цьому прикладі 600 осіб, чотирьохсекційний житловий будинок потрібно віднести до класу наслідків СС3, а відтак до V категорії складності.

Разом з тим, конструктивна схема кожної блок-секції функціонує самостійно, її відмова не призведе до руйнівних наслідків для інших блок-секцій, відокремлених температурно-деформаційним швом, і відтак не має потреби у підвищеному коефіцієнті відповідальності, застосування якого вимагатиме додаткових матеріальних і фінансових витрат.

Тому клас наслідків (відповідальності) необхідно визначити для кожної окремої блок-секції, де постійно перебуватимуть 150 осіб. У цьому випадку це СС2.

Однак категорію складності потрібно визначати за характеристикою для всього об’єкту будівництва – чотирьохсекційного житлового будинку (V категорії складності).

Як наслідок, проектна документація на будівництво житлового будинку підлягає обов’язковій експертизі, а виконання будівельних робіт – дозволу.

Суттєвою особливістю є можлива варіантність прийняття такого об’єкта будівництва в експлуатацію. Якщо проектною документацією передбачається поділ об’єкта будівництва на пускові комплекси – окремі блок-секції, такі пускові комплекси можуть бути прийняті в експлуатацію на підставі сертифікату як для об’єктів будівництва V категорії складності, однак за умови влаштування автономних систем життєзабезпечення кожної з них.

Питання третє. Як правильно визначати клас наслідків та категорію складності об’єкта будівництва, який є частиною існуючого об’єкту?

Розглянемо приклад будівництва трьохсекційного житлового будинку, в кожній відокремленій температурно-деформаційним швом блок-секції якого передбачається проживання 160 осіб. На першому поверсі однієї з блок-секції в приміщенні загальною площею 150 квадратних метрів розташовувався пункт побутового обслуговування. З часом власник цього приміщення приймає рішення про зміну бізнесу – замість пункту побутового обслуговування має намір влаштувати заклад громадського харчування. Однак при цьому не передбачається втручання в несучі, огороджувальні конструкції та інженерні системи загального користування.

Виходячи з того, що зміна функціонального призначення є ознакою такого виду будівництва як реконструкція (пункт 3.21 ДБН А.2.2.3-2014), на об’єкт будівництва, який є частиною існуючого об’єкту, необхідно розробити проектну документацію, у складі якої слід визначити клас наслідків (відповідальності) та категорію складності.

Розрахунки характеристик можливих наслідків, проведені на підставі нормативних актів для житлових будинків та об’єктів громадського призначення, свідчать, що зазначений об’єкт будівництва – частина існуючого житлового будинку – відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 та II категорії складності. При цьому блок-секція має клас наслідків (відповідальності) СС2 та відноситься до V категорії складності (остання визначається для всього житлового будинку).

Інший результат ми отримаємо, якщо зазначена зміна функціонального призначення приміщення буде пов’язана з втручанням у несучі конструкції та призведе до додаткових навантажень на фундаменти. У цьому випадку характеристику «Можлива небезпека для здоров’я та життя людей, які постійно перебувають на об’єкті (кількість осіб)» потрібно визначити з врахуванням тих, що проживають у блок-секції (160 осіб) (окрім осіб, які постійно перебуватимуть у закладі громадського харчування (персонал, відвідувачі)). Ця характеристика буде свідчити, що зазначений об’єкт будівництва потрібно відносити до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Як висновок, слід зазначити, що при виконанні робіт з реконструкції або капітального ремонту частини існуючого об’єкта з втручанням у несучі конструкції, основи та фундаменти клас наслідків (відповідальності) такої частини не може бути меншим класу наслідків (відповідальності) існуючого об’єкта, а, в окремих випадках, може його перевищувати. Це може бути за рахунок значного збільшення кількості постійно перебуваючих осіб, або якщо реконструкція пов’язана, наприклад, з влаштуванням об’єкта підвищеної небезпеки.

Означені пояснення по кожному прикладу були викладені на підставі однієї з шести характеристик, наведених у ДСТУ, виключно для ілюстрації методологічних підходів до визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єкта будівництва.

Природньо, розрахунки потрібно проводити і за іншими характеристиками.

У наступних випусках збірника будуть надані відповідні методичні пояснення, у тому числі на прикладах об’єктів будівництва іншого функціонального призначення (промислові об’єкти, інженерно-транспортні споруди, заправки, об’єкти культурної спадщини тощо).

Опубліковано в «Збірнику ціноутворення у будівництві» січень 2016, № 1, стор.29.